Ваше сообщение отправлено успешно!

Менеджер свяжется с Вами в течении часа.

Подписывайтесь на нас в социальных сетях:

Мы публикуем новости маркетинга, тенденции обслуживания
клиентов, аналитику и кейсы для бизнеса

Ваше повідомлення успішно відправлено!

Менеджер зв’яжеться з Вами протягом години.

Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах:

Ми публікуємо новини про маркетинг, тенденції обслуговування клієнтів, аналітику та кейсі для бізнесу.

Блог

Ваше сообщение отправлено успешно!

Менеджер свяжется с Вами в течении часа.

Подписывайтесь на нас в социальных сетях:

Мы публикуем новости маркетинга, тенденции обслуживания
клиентов, аналитику и кейсы для бизнеса

Ваше повідомлення успішно відправлено!

Менеджер зв’яжеться з Вами протягом години.

Приєднуйтесь до нас у соціальних мережах:

Ми публікуємо новини про маркетинг, тенденції обслуговування клієнтів, аналітику та кейсі для бізнесу.

Руйнуємо стереотипи та міфи щодо задоволеності персоналу умовами праці

Час читання: 10 хв
30
Гру
2021
1087
2

Вже не заперечується ніким, що будь-якому роботодавцю, який має в штаті понад 50 осіб, потрібні опитування задоволеності персоналу. І перед управлінцями стоїть велике питання, як провести дослідження з мінімальними витратами та зусиллями, і де знайти спеціаліста, який би міг кваліфіковано зібрати думку працівників. А потім ці заплутані, іноді незрозумілі відповіді співробітників розтлумачити та перекласти у конкретні дії менеджменту, котрі принесуть гарантований результат для бізнесу.

Часто ці питання зупиняють компанії у проведенні подібних досліджень. І вони «обходять» цю проблему за допомогою свого досвіду, своїх уявлень та знань про людей.

Навіть керівники величезних корпорацій — це насамперед люди і вони можуть мати величезну кількість стереотипів у сфері людських ресурсів, часто суперечливих чи необґрунтованих. На практиці, інформація про стан людських ресурсів, яка доходить до них, суперечить їхньому бізнес-чуттю, логіці або минулому досвіду. Вони думають, що така ситуація тільки в їхній компанії, тому що люди, які відповідають за ці людські ресурси, “відірвані” від виробничого процесу — персоналіст — більше психолог, кадровичка в декреті, а начальник відділу рекрутингу, взагалі, з фінансами не товаришує.

Наша компанія вирішила допомогти таким компаніям. Ми з'ясували задоволеність людей умовами праці, як співробітників організації “Держава Україна”. І як вторинна вигода дослідження, розвіяли багато міфів і стереотипів у сфері людських ресурсів, які широко курсують у нашому бізнес-середовищі.

Плануючи дослідження, ми хотіли отримати 400 відповідей від тих, хто працює на даний момент у підприємствах і організаціях різних форм власності, або працював у наймі раніше. Але раптово для нас отримали 2581 анкет. В анкеті було 38 питань про задоволеність умовами праці на робочих місцях, а також фактори, що впливають на неї. Також ми додали питання про досвід респондентів участі в таких опитуваннях і про побажання людей до заходів щодо з'ясування думок співробітників.

Ми розуміли, що запрошення пройти опитування в інтернеті не всіх зацікавить і ми не отримаємо суцільну вибірку,   і що наша вибірка все одно буде скошена убік небайдужих громадян нашої країни. Але нас заспокоїло те, що реально “дохлі”, тобто дуже пасивні, кандидати на співбесідах зустрічаються дуже рідко і менеджери з персоналу таких бачать і не пропускають у свою організацію. А значить, все ж таки, бізнес цілиться у “живих” та активних, хто готовий щось робити навіть без прямої вигоди для себе, а це саме наші респонденти. Багато хто з них є нашими таємними покупцями, а серед таємних покупців немає людей, які підкорились обставинам і не вірять, що можна змінити ситуацію в країні, окремо взятому магазині, банку чи СТО.

Тому ми прийняли результати наших небайдужих респондентів як саме ту вибірку, на яку націлюються ТОП-менеджери та власники бізнесу.

І в даний момент Ви маєте можливість «поговорити» зі своїми працівниками, дізнатися їхню думку щодо опитувань задоволеності, лояльності та залученості персоналу, дізнатися які фактори впливають на ці показники, яким чином і як часто краще до співробітників звертатися, отримувати зворотний зв'язок, та в якому виді  вони хотіли б бачити результати опитувань. А ті компанії, які проводять діагностику задоволеності персоналу, зможуть порівняти свої результати з компаніями, які все ще не готові «чути» своїх працівників.

Прямих рекомендацій щодо покращення ситуації з задоволеністю персоналу, ви не побачите у цій статті. Але хтось із Вас зможе заспокоїтися та зрозуміти, що він не один стикається з такою проблемою. А якщо хтось захоче дізнатися більше — ми допоможемо.

Тепер перейдемо до справи. Відомо, що задоволеність умовами праці, почуття суб'єктивного добробуту трудящого на робочому місці, лояльність співробітників до компанії, залученість персоналу в роботу залежать як від зусиль компанії, так і від особливостей самого працівника. І знаючи, які фактори впливають на ці показники, можна керувати цим процесом.

У цій частині статті розглянемо деякі стереотипи та вірування про індивідуальні особливості працівників та їх зв'язок із задоволеністю працею.

Стереотип 1 і, мабуть, НАЙГОЛОВНІШИЙ.

Усі працівники незадоволені своєю роботою, працівників постійно щось не влаштовує.

Прохання відповісти на запитання «Оцініть, наскільки Ви задоволені роботою в компанії/організації (теперішньго або попереднього місця роботи) за шкалою від 0 до 10, де 0 повністю не задоволений(а), а 10 – повністю задоволений(а)?» дала такий результат:

 

- Середня задоволеність умовами праці 7,4 бали. І, що цікаво, серед тих, хто оцінював своє справжнє місце роботи, в середньому ставлять оцінку 7,6 бали, а ті, хто оцінював своє попереднє місце роботи 7,2 бали. Гіпотеза, що це може говорити про більшу критичність працівників, що звільнилися, підтвердилася (p-value = 6.042e-07).

І підтверджуємо, що поки співробітник працює, значить задоволений компанією, а співробітники, що залишили, незадоволені компанією!

Насправді це не зовсім так, ми не можемо зробити такий висновок із цих даних. Ми можемо лише припустити, які ж є причини зниження задоволеності умовами праці у звільнившихся працівників та провести додаткове дослідження, якщо раптом відповідь на це питання виявиться комусь цікавою. Хоча, набагато цікавіший інший момент, чому люди, які звільнилися з компанії, все одно задоволені нею і на досить пристойному рівні! Ось з'ясування причин цього вже і буде цікавим дослідженням!

Вік працівника.

Вік співробітників — це Клондайк щодо стереотипів. Найбільша кількість упереджень стосується осіб старшого віку. Ось тільки неповний перелік думок: опір організаційним змінам; зниження гнучкості та, як наслідок, несприйнятливість до  нововведень; зниження мотивації праці та низький рівень залученості до трудового процесу; втома, проблеми зі здоров'ям; консерватизм, втрата здатності до навчання; небажання брати на себе додаткову відповідальність; схильність до стресу.

Для бізнесу потрібен персонал, особистісно залучений у трудову діяльність, ініціативний, що розвивається разом із трудовим процесом, беручи на себе відповідальність за самонавчання та підвищення кваліфікації відповідно до виробничих потреб. В одному з визначень, Залученість персоналу визначається як психологічний стан працівника, який характеризується ступенем реалізації його особистого потенціалу у процесі виконання трудової ролі, а також ступенем його фізичної, розумової та емоційної активності у процесі трудової діяльності.Так найпоширеніший стереотип, що зі зростанням кількості років — цей потенціал падає.

У нашому дослідженні брали участь респонденти 4-х вікових груп: 16-29, 30-45, 46-60 та 61+ років.

 

Статистичний аналіз зв'язку вікової групи та задоволеністю роботою не виявив (p-value = 0.2568). Хоча видно, що ближче до похилого віку задоволеність найвища.

Задоволеність та гендер

Дослідження компанії Personal Group, в якому вивчали різницю між задоволеністю роботою чоловіків і жінок, показало, що жінки почуваються значно щасливішими на роботі, ніж чоловіки. Результат аналізу був вражаючим: незважаючи на те, що середній рівень зарплат у жінок нижчий, ніж у чоловіків, вони отримують більше задоволення від виконання робочих завдань. Ось кілька причин, які вказали дослідники: жінки частіше обирають соціально значущу роботу, показник амбітності у жінок нижчий, деякі жінки просто раді мати роботу взагалі, жінки покладають на роботу не такі високі очікування, як чоловіки та інші.

Яка ж ситуація у нашій країні?

У нашому дослідженні брало участь 1742 жінок та 839 чоловіків, середній показник задоволеності у жінок – 7,44 бала, у чоловіків трохи нижче – 7,29 бала, але це не статистично значуща різниця (p-value = 0.08425). Як бачимо на малюнку нижче, картина суб'єктивної оцінки задоволеністю працею практично ідентична.

 

Діаграма розподілу оцінок задоволеності працею чоловіків та жінок

 

Чи залежить задоволеність від стажу роботи?

У практиці менеджменту показники задоволеності персоналу працею широко використовуються як засіб контролю над станом «людського чинника» на підприємстві. Так вивчення динаміки задоволеності залежно від стажу роботи працівників, необхідне для більш точного прогнозування нормативних періодів збільшення та зниження задоволеності умовами праці. І цей аспект враховують у роботі над збільшенням керованості ефективністю компанії.

У нашому дослідженні ми просили респондентів вказати стаж роботи у роках і потім порівнювали цей показник із задоволеністю роботою. Аналіз цих даних показав відсутність зв'язку поміж ними.

Питання про стаж на теперішньому місці роботи не ставилося. Можливо, ми в майбутньому проведемо і таке дослідження.

А як щодо рівня посади працівника?

Не будемо тримати інтригу, відразу розкриваємо карти –  високе становище в компанії не робить людей більш задоволеними.

Мій привіт кар'єристам! А також тим хто поділяє думку, що задоволеність працею — це ступінь відповідності між запитами працівника до умов праці та рівнем їх реалізації на даному підприємстві. Хоча тут теж треба розділяти тих, хто отримав просування по службі на підприємстві і тих, хто не мав такого досвіду.

Але знову ж таки потрібно враховувати реалії та знати який % компаній не просто декларують можливості кар'єрного зростання, а реально виконують обіцяне. На жаль у моєму досвіді таких компаній було дуже мало, тому що навіть ІТ компанії не дають гарантії, що при досягненні високих результатів співробітник отримає підвищення посади.

Висновок.

Почуття суб'єктивного благополуччя людини на робочому місці і задоволеність працівником умовами праці не має статево-вікових особливостей. У цьому випадку ми не можемо рекомендувати давати якийсь пріоритет працівникам за статтю чи віком. Сукупний стаж та рівень посади працівника також не впливають на задоволеність працею.

Ми розуміємо, управління задоволеністю персоналом своєї компанії є досить складним процесом, досить просто подумати як не легко  вплинути на настрій іншої людини.

І все-таки, якщо вам не байдуже чи благополучно почуваються ваші співробітники, але ви ще не готові провести діагностику свого персоналу — застосовуйте дані нашого дослідження в управлінні. Я впевнена — результат не забариться.

2
Категория: Блог @uk

Стереотипы и пробелы в знаниях об удовлетворенности персонала

Час читання: 10 хв
30
Гру
2021
1943
11

Уже не отрицается никем, что любому работодателю, который имеет в штате более 50 человек, НУЖНЫ опросы удовлетворенности персонала. И перед управленцами стоит большой вопрос,  как провести исследование с минимальными затратами и усилиями, и где найти специалиста, который мог квалифицированно собрать мнение сотрудников. Потом эти запутанные, иногда, невразумительные ответы сотрудников расшифровать и перевести в конкретные действия менеджмента, которые принесут гарантированный результат.  

Часто данные вопросы останавливают компании в проведении подобных исследований. И они «обходят» данную проблему с помощью своего опыта, своих представлений и знаний о людях.

Даже руководители огромных корпораций – это, в первую очередь, люди и они могут иметь огромное количество стереотипов в сфере человеческих ресурсов, часто противоречивых или необоснованных. На практике информация о состоянии человеческих ресурсов, которая доходит до них противоречит их бизнес-чутью или логике или прошлому опыту. Они думают, что такая ситуация только в их компании, потому как люди отвечающие за эти самые человеческие ресурсы “оторваны” от производственного процесса – кадровичка, вообще, в декрете, персоналист – больше психолог, а начальник отдела рекрутинга с финансами не дружит.

Наша компания решила помочь таким компаниям. Мы выяснили удовлетворенность людей условиями труда, как сотрудников организации “Государство Украина”. И как вторичная выгода исследования, развеяли многие мифы и стереотипы в сфере человеческих ресурсов, которые широко курсируют в нашей бизнес-среде.

Планируя исследование, мы хотели получить 400 ответов от работающих на данный момент в предприятиях или организациях разных форм собственности или работавших в найме ранее. Но, внезапно для нас,  получили 2581 анкет.  В анкете было 38 вопросов об с удовлетворенности условиями труда на рабочих местах, а также факторах, которые влияют на нее. Также мы добавили вопросы об опыте респондентов в участии такого рода опросах и о пожеланиях  людей к проведению в компаниях мероприятий по выяснению мнений сотрудников .

Мы понимали, что на приглашение пройти опрос в интернет не всех заинтересует и мы не получим сплошную выборку, что наша выборка все равно будет скошена в сторону неравнодушных граждан нашей страны. Но нас успокоил тот факт, что реально “дохлые” , т.е. совсем пассивные, кандидаты на собеседованиях встречаются крайне редко и менеджеры по персоналу таких видят и не пропускают в свою организацию. А значит, все таки бизнес целится в “живых” и активных, кто готов что-то делать даже без прямой выгоды для себя, а это именно наши респонденты. Многие из них являются нашими тайными покупателями, а среди тайных покупателей нет людей которые подчинились обстоятельствам и верят, что можно изменить ситуацию и в стране и отдельно взятом магазине, банке или СТО.

Поэтому мы приняли результаты наших неравнодушных респондентов как именно ту выборку, на которую целятся ТОП-менеджеры и собственники бизнесов. 

И в данный момент Вы имеете возможность «поговорить» со своими работниками, узнать их мнение по поводу опросов удовлетворенности, лояльности и вовлеченности персонала, узнать какие факторы влияют на эти показатели, каким образом и как часто лучше к сотрудникам обращаться, получать обратную связь, и как бы они хотели видеть итоги опросов. А те компании, которые проводят диагностику удовлетворенности персонала смогут сравнить своего персонала с компаниями, которые все еще не готовы «слышать» трудящихся.

Прямых рекомендаций по улучшению ситуации с удовлетворенностью, вы не увидите в данной статье. Но кто-то из Вас сможет успокоиться и понять, что он не один сталкивается с такой проблемой. А если кто-то захочет решить их – мы поможем. 

Теперь перейдем к делу.

Известно, что удовлетворенность условиями труда, чувство субъективного благополучия  трудящегося на рабочем месте, лояльность сотрудников к компании, вовлеченность персонала в работу зависят, как от усилий компании, так и от особенностей самого работника. И зная, какие факторы оказывают влияние на эти показатели, можно управлять данным процессом.

В этой части статьи рассмотрим некоторые стереотипы  и верования об индивидуальных особенностях работников и их связь с удовлетворенностью трудом.

Стереотип 1 и, пожалуй, самый ГЛАВНЫЙ.

Все сотрудники не довольны своей работой, и  работников все время что-то не устраивает.

Просьба ответить на вопрос «Оцените, насколько Вы удовлетворены работой в компании/организации (настоящего или предыдущего места работы) по шкале от 0 до 10, где 0 – полностью не удовлетворен(а), а 10 – полностью удовлетворен(а)?» дала такой результат: 

-  средняя удовлетворенность условиями труда 7,4 балла. И, что интересно, среди тех, кто оценивал свое настоящее место работы в среднем ставят оценку 7,6 балла, а те, кто оценивал свое предыдущее место работы 7,2 балла.  Гипотеза, что это может говорить о большей критичности, уволившихся работников, подтвердилась (p-value = 6.042e-07).

И подтверждаем, что пока сотрудник работает, значит доволен компанией, а покинувшие сотрудники недовольны компанией!

На самом деле это не совсем так, мы не можем сделать такой вывод из этих данных. Мы можем только предположить каковы причины снижения удовлетворенности условиями труда и провести дополнительное исследование, если, вдруг, ответ на данный вопрос покажется кому-то интересным. Хотя, гораздо интересней другой момент, почему люди, уволившиеся из компании, все равно довольны ею и на достаточно приличном уровне!!! Вот выяснение причин этого,  уже будет интересным исследованием!

Возраст сотрудника.

Возраст сотрудников – это Клондайк по части стереотипов. Наибольшее количество предубеждений касается лиц старшего возраста. Вот только неполный список мнений: сопротивление организационным изменениям; снижение гибкости и, как следствие, невосприимчивость нововведений; снижение мотивации труда и низкий уровень вовлеченности в трудовой процесс; усталость, проблемы со здоровьем; консерватизм, потеря способности к обучению; нежелание брать на себя дополнительную ответственность; подверженность стрессу.

Для бизнеса требуется персонал, личностно вовлеченный в трудовую деятельность, инициативный, развивающийся вместе с трудовым процессом, принимая на себя ответственность за самообучение и повышение квалификации соответственно производственной необходимости. В одном из определений Вовлеченность персонала определяется как психологическое состояние работника, которое характеризуется степенью реализации его личного потенциала в процессе выполнения трудовой роли, а также степенью его физической, умственной и эмоциональной активности в процессе трудовой деятельности. И самый большой стереотип, что с ростом количества лет – этот самый потенциал падает.

В нашем исследовании участвовали респонденты 4-х возрастных групп: 16-29, 3045, 46-60 и 61+.

Статистический анализ связи возрастной группы и удовлетворенности работой не выявил (p-value = 0.2568). Хотя видно, что ближе к пожилому возрасту удовлетворенность самая высокая.

Удовлетворенность и гендер

Исследование компании Personal Group, в котором изучались различия между удовлетворенностью работой мужчин и женщин, показало, что женщины чувствуют себя значительно счастливее на работе, чем мужчины. Результат анализа был впечатляющим: несмотря на то, что средний уровень зарплат у женщин ниже, чем у мужчин, они получают больше удовлетворения от выполнения рабочих задач. Вот несколько причин, которые указали исследователи: женщины чаще выбирают социально значимую работу, показатель амбициозности у женщин ниже, некоторые женщины просто рады иметь работу вообще, женщины возлагают на работу не такие высокие ожидания, как мужчины и др.

Какая же ситуация в нашей стране?

В нашем исследовании участвовало 1742 женщин и 839 мужчин, средний показатель удовлетворенности у женщин – 7,44 балла, у немного ниже мужчин – 7,29 балла, но это не статистически значимое различие (p-value = 0.08425). Как видим на рисунке ниже, картина субьективной оценки удовлетворенностью трудом практически идентична.

Диаграмма распределения оценок удовлетворенности трудом мужчин и женщин

 

Удовлетворенность зависит от стажа работы?

В практике менеджмента показатели удовлетворенности персонала трудом широко используются как средство контроля за состоянием «человеческого фактора» на предприятии.  Так исследование динамики удовлетворенности в зависимости от стажа работы работников, необходимо для более точного прогнозирования нормативных периодов увеличения и снижения удовлетворенности условиями труда. И данный аспект учитывают в работе над увеличением управляемости эффективностью компании.

В нашем исследовании мы просили респондентов указать стаж работы в годах и потом сравнивали данный показатель с удовлетворенность работой. Анализ этих данных показал отсутствие связи между ними.

Вопрос о стаже на настоящем месте работы не задавался. Возможно мы в будущем проведем и такое исследование.

А как же насчет уровня должности работника?

И не будем держать интригу, сразу раскрываем карты, более высокое положение в компании не делает людей более удовлетворенными.

Мой привет карьеристам!!! А также тем кто разделяет мнение что удовлетворенность трудом – это степень соответствия между запросами работника к условиям труда и уровнем их реализации на данном предприятии. Хотя тут тоже нужно разделять тех кто получил продвижение по службе на предприятии и тех кто не имел такого опыта.

Но опять же нужно учитывать реалии и знать какой % компаний не просто декларируют возможности карьерного роста, а реально используют.

К сожалению в моем опыте таких компаний было ну очень мало, потому как даже ИТ компании не дают гарантии, что при достижении таких-то результатов сотрудник получит повышение по должности.

Вывод.

Чувство субъективного благополучия человека на рабочем месте, удовлетворенность работником условиями труда не имеет поло-возрастных особенностей. В данном случае мы не можем рекомендовать давать какой-то приоритет по полу и возрасту. Совокупный стаж и уровень должности работника также не влияют на удовлетворенность трудом.

Мы понимаем, управление удовлетворенностью персоналом своей компании достаточно сложный процесс, достаточно подумать об просто влиянии на настроение другого человека.

И все таки, если вам не все равно благополучно ли себя чувствуют ваши сотрудники, но еще не готовы провести диагностику своего персонала –  применяйте данные нашего исследования в управлении. Я уверена – результат не заставит себя ждать.

11
Категория: Блог
Generic placeholder image
Задайте нам Своє питання
Ми відповімо на нього протягом години!
Generic placeholder image
Задайте нам Своє питання
Ми відповімо на нього протягом години!
[contact-form-7 404 "Not Found"]
Generic placeholder image
Шановний претендент!
Просимо заповнити всі поля та прикріпити резюме!
Generic placeholder image
Бриф для тестового проекту
Заповніть необхідні поля для замовлення послуги Таємний Покупець!

Generic placeholder image